Альбрехт Дюрер

Альбрехт Дюрер (1471-1528), німецький живописець, малювальник і гравер, один з найбільших майстрів західноєвропейського мистецтва.

Дюрер був проникливим дослідником природи й гарячим прихильником італійської (ренесансної) теорії мистецтва, однак у його творчості виявилися багато рис середньовічного містицизму. Дюрер із захопленням розповідав про своє життя, можливо, спонукуваний марнославством; він описував різні її аспекти в сімейній хроніці, у щоденнику, присвяченому поїздці в Нідерланди, і в декількох листах особистого характеру. Автопортрети Дюрера, ще більш, ніж його власні слова, виявляють постійне прагнення до самопізнання й формування власної особистості. Перший автопортрет художник створив у віці тринадцяти років. На цьому малюнку срібним олівцем він з'являється тонким чутливим юнаком. У такому ж ключі Дюрер зобразив себе на дуже камерному по характері "Автопортреті із гвоздикою" (1493, Лувр). Тут йому двадцять два роки. Витонченим і звивистим контурам його франтівського одягу вторять хвилясті лінії довгих світлих волось. На мадридському "Автопортреті" (1498, Прадо) Дюрер з'являється процвітаючою людиною. Його руки спочивають на парапеті, за спиною відкривається вид з вікна. Тут він уже показаний з бородою, одягненим у плаття багатого бюргера. У цьому портреті знайшов відбиття ренесансний підхід до трактування особистості художника, що відтепер повинен розглядатися не як скромний ремісник, а як особистість, що володіє високим інтелектуальним і професійним статусом. В 1500 році ці тенденції досягають кульмінації в "Автопортреті в образі Христа" (Мюнхен, Стара Пінакотека). Тут самозамилування майстра, помітне в його більше ранніх автопортретах, переміняється тверезою прямотою. Фігура строго фронтальна, ока приковують увага, тони карнации доповнені різноманітними відтінками коричневого, тло темний. У цьому добутку Дюрер, мабуть, прагнув передати думка, що художник, подібно Богові, є творцем.

Дюрер народився 21 травня 1471 у Нюрнберге, головному центрі німецького гуманізму. Його художнє дарування, ділові якості й світогляд формувалися під впливом трьох людей, що зіграли найбільш важливу роль у його житті: батька, угорського ювеліра; хрещеного Кобергера, що залишив ювелірне мистецтво й зайнялося видавничу справу; і найближчого друга Дюрера, Вилибальда Пиркхаймера - видатного гуманіста, що познайомив молодого художника з новими ренесансними ідеями й добутками італійських майстрів.

Дюрер освоїв основи живопису й ксилографії в майстерні художника Михаэля Вольгемута. Після декількох років навчання він в 1490 році поїхав у Кольмар, щоб познайомитися з великим гравером Мартіном Шонгауэром, але не застав його в живі. 1492-1494 роки він провів у Базелі, найбільшому центрі виробництва ілюстрованих книг. Тут молодий художник захопився ксилографією й гравюрою на міді; однак із численних гравюр, приписуваних цьому періоду творчості Дюрера, його добутком може вважатися тільки фронтиспис до видання послань св. Ієроніма 1492 року.

В 1494 році, після відвідування Страсбурга, Дюрер повернувся на батьківщину, але незабаром відправився у Венецію. По дорозі майстер виконав кілька чудових акварельних пейзажів, які є одними з перших добутків цього жанру в західноєвропейському мистецтві.

Повернувшись у Нюрнберг в 1495 році, художник відкрив власну майстерню й став робити малюнки, по яких його учні виготовляли ксилографії. Друкуючи значну кількість відбитків, Дюрер з 1497 року почав прибігати до послуг агентів, що продавала його гравюри по всій Європі. Таким чином, він став не тільки художником, але й видавцем; його славу усталило видання в 1498 році серії гравюр на дереві "Апокаліпсис". У гравюрі "Чотири вершники Апокаліпсиса" коні летять над тілами упалих людей. Емоційна напруженість досягається за допомогою протиставлення темного густого паралельного штрихування, більших плям чистого білого паперу й місць, де форми ледь позначені тонкими лініями; так створюється дивний скульптурний ефект. У цей час слава Дюрера, якому з 1496 року захищав курфюрст Саксонський Фрідріх, поширилася по всій Європі.

В 1503-1504 роках Дюрер створює чудові акварельні етюди тварин і рослин, з яких найбільш знаменитий "Великий шматок дерну" (1503, Відень, Художньо-історичний музей). Написані різними відтінками зеленого, рослини зображені з неперевершеною старанністю й точністю.

Виконана в 1504 році гравюра "Адам й Ева" відрізняється монументальністю й класичними тенденціями. Обидві фігури - плід досліджень пропорцій людського тіла, що займали Дюрера протягом всього . життя Тепер художник звернувся до гравюри на металі, що давав можливість оперувати більше тонкими й гнучкими лініями, чим ті, які можуть бути отримані в техніку ксилографії.

В 1506 році, можливо, рятуючись від чуми, Дюрер знову приїхав у Венецію. Відношення Дюрера до Венеції було двоїстим. Для нього це місто було одночасно й кублом шахраїв і злодіїв, і місцем "де я - пан, у той час як удома - усього лише паразит". У вівтарному образі для німецької церкви в Риальто "Свято чітке" (1506, Прага, Національна галерея) Дюрер використав традиційну італійську іконографію sacra conversazione (Мадонна на троні з майбутніми їй святими по сторонах). На цій картині Мадонні з Дитиною поклоняються імператор і папа римський, а за ними - юрба народу, у якій Дюрер зобразив багатьох своїх сучасників.

Статьи по теме:

История создания ансамбля народного танца Грузии
Об основателях ансамбля грузинского танца Илико Сухишвили и его жене Нино Рамишвили сохранилось много легенд. Берия представил Сталину грузинских танцоров, назвав их меньшевиками, и советовал расстрелять всех, кто носит фамилию Рамишвили. ...

Русская бытовая живопись второй половины XIX века
К.Коровин. Зимой. 1894. Москва, Третьяковская галерея В 1863 году, когда тринадцать молодых художников покинули стены петербургской Академии художеств, они не только отказались от писаний дипломных работ на темы из скандинавской мифоло ...

Великие Дионисии
Время возникновения — период тирании Писистрата, скорее всего 534 г. до н. э., когда Писистрат оставляет в Афинах трагика Феспида. Время проведения — конец марта — начало апреля в течение пяти дней (два дня жертвоприношений и дифирамбиче ...