Альбрехт Дюрер

Материалы о культуре » Альбрехт Дюрер

Страница 3

Вмер Дюрер у Нюрнберзі 6 квітня 1528.

Альбрехт Дюрер (Durer) (1471, Нюрнберг - 1528, там же), що видається німецький художник і теоретик мистецтва епохи Відродження.

Біографія. Син срібних справ майстри, вихідця з Угорщини. Учився спочатку в батька, потім у нюрнберзького живописця й гравера Михаэля Вольгемута (1486-1490). Обов'язкові для одержання звання майстри "роки мандрівок" (1490-1494) провів у містах Верхнього Рейну (Базель, Кольмар, Страсбург), де ввійшов у коло гуманістів і книгодрукувальників. У Кольмарі, не застав у живі М. Шонгауэра, у якого мав намір удосконалюватися в техніку гравюри на металі, вивчав його роботи, спілкуючись із його синами, також художниками. Повернувшись в 1494 році в Нюрнберг, женився на Агнесе Фрей і відкрив власну майстерню. Незабаром відправився в нову подорож, цього разу в Північну Італію (1494-1495; Венеція й Падуя). В 1505-1507 роках знову був у Венеції. Познайомившись в 1512 році з імператором Максиміліаном I, видимо, тоді ж почав на нього працювати (аж до його смерті в 1519 році). В 1520-1521 роках відвідав Нідерланди (Антверпен, Брюссель, Брюгге, Гент, Малин й інші міста). Працював у Нюрнберзі.

Творчість. Дюрер й Італія. Творчий шлях Дюрера збігся з кульмінацією німецького Відродження, складний, багато в чому дисгармонійний характер якого наклав відбиток на все його мистецтво. Воно акумулює в собі багатство й своєрідність німецьких художніх традицій, що постійно проявляються у вигляді персонажів Дюрера, далекому від класичного ідеалу краси, у перевазі острохарактерного, в увазі до індивідуальних деталей. У той же час величезне значення для Дюрера стикалося з італійським мистецтвом, таємницю гармонії й досконалості якого він намагався осягти. Він - єдиний майстер північного Відродження, що по спрямованості й багатогранності своїх інтересів, прагненню опанувати законами мистецтва, розробці зроблених пропорцій людської фігури й правил перспективної побудови може бути зіставлений з найбільшими майстрами італійського Відродження.

Малюнки. Дюрер був дорівнює обдарований як живописець, гравер і малювальник; малюнок і гравюра займають у нього велике, що часом навіть веде місце. Спадщина Дюрера-малювальщика, що нараховує більше 900 аркушів, по просторості й різноманіттю може бути зіставлено тільки зі спадщиною Леонардо да Винчи. Малювання було, видимо, частиною щоденного життя майстри. Він блискуче володів всіма відомими тоді графічними техніками - від срібного штифта й очеретяного пера до італійського олівця, вугілля, акварелі. Як і для майстрів Італії, малюнок став для нього найважливішим етапом роботи над композицією, що включає в себе ескізи, штудии голів, рук, ніг, драпірувань. Це інструмент вивчення характерних типів - селян, ошатних кавалерів, нюрнберзьких модниць. Його прославлені акварелі "Шматок дерну" й "Заєць" (Альбертина, Відень) виконані з такою пильністю й холоднуватої відстороненністю, що могли б ілюструвати наукові кодекси.

Творча зрілість. Живопис 1494-1514 років. Перша значна робота Дюрера - серія пейзажів (акварель із гуашшю, 1494-1495), виконаних під час подорожі в Італію. Ці продумані, ретельно збалансовані композиції із просторовими планами, що плавно чергуються, - перші "чисті" пейзажі в історії європейського мистецтва. Рівний, ясний настрій, прагнення до гармонійної рівноваги форм і ритмів визначають характер мальовничих робіт Дюрера кінця 15 століття - початку 2-го десятиліття 16 століття; такі невеликий вівтар "Різдво" ("Вівтар Паумгартнеров", близько 1498, Стара пінакотека, Мюнхен), "Поклоніння волхвів" (близько 1504, Уффици), де Дюрер поєднує групу, що складається з Мадонни й трьох волхвів, спокійним круговим ритмом, плавністю силуетів, підкресленої мотивом арки, що багаторазово повторюється в архітектурній декорації. Однієї з головних тем творчості Дюрера в 1500-х роках стає пошук ідеальних пропорцій людського тіла, секрети яких він шукає, малюючи оголені чоловічі й жіночі фігури (Дюрер першим у Німеччині звернувся до вивчення оголеної натури), підсумовуючи їх у гравюрі на міді "Адам й Єва " (1504) і однойменному великому мальовничому диптиху (близько 1507, Прадо). До років творчої зрілості Дюрера ставляться його самі складні, гармонічно впорядковані багатофігурні мальовничі композиції - виконаний для однієї з венеціанських церков "Свято чітке" (1506, Національна галерея, Прага) і "Поклоніння святий Трійці" (1511, Музей історії мистецтв, Відень). "Свято чітке" (точніше - "Свято вінків з роз") - одна із самих більших (161,5х192 див) і найбільш мажорна по інтонації мальовнича робота Дюрера; вона найбільш близька італійському мистецтву не тільки мотивами, але й життєвою силою, повнокров'ям образів (здебільшого портретних), фарб, широтою листа, рівновагою композиції. У невеликій вівтарній картині "Поклоніння святий Трійці" сонм святих, батьків Церкви, ангелів, що ширяють у небесах, поєднують, як в "Диспуті" Рафаеля, ритмічні півкруги, що перегукуються з арковим завершенням вівтаря.

Страницы: 1 2 3 4 5

Статьи по теме:

Икона „Сретение" из Троице-Сергиевой лавры
Школа Андрея Рублева. Сретение. Икона. Начало XV в. Троицкий собор Троице-Сергиевой лавры.(Ecole d'Andre Roublev. La Purification. Ic6ne. Debut du XVes. Laure de la Trinite-Saint-Serge.) Историков культуры привлекают в древнерусской жи ...

«Семидесятники»: Василий Шукшин и его «Калина Красная»
Все чаще слышится с экрана звенящая нота, страстное "кредо" художников. В одинаковых обстоятельствах, в одних и тех же условиях жесточайшего испытания по-разному проявляют себя Сотников и Рыбак — персонажи фильма "Восхожден ...

Танец
Танцевать ли? А ведь с Богом все затанцуем. Если Бог - то как не танцевать. Не удержишься. В. В. Розанов Но тихий восторг еще не для Егора. Ему подавай буйство, разгульную радость перед угрозой конца. Уныния рассудочности, умеренности, ...

Новое на сайте

Искусство макраме

Среди различных направлений декоративно-прикладного искусства макраме – одно из древнейших...

Матрёшка

Матрёшка – это полая внутри деревянная ярко разрисованная кукла в виде полуовальной фигуры...

Навигация

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.culturescience.ru