Поняття модернізму

Модернізм - (від французського "moderne" - новітній, сучасний).

Художньо-естетична система, що склалася, починаючи від 20-х років ХХ сторіччя, як характерне відображення кризи буржуазного суспільства, протиріч буржуазної масової та індивідуалістичної свідомості.

Модернізм поєднує різноманітність відносно самостійних ідейно-художніх напрямів і течій (експресіонізм, кубізм, футуризм, конструктивізм, імажинізм, сюрреалізм, абстракціонізм, поп-арт, тощо), кожен із яких має власну ідейно-естетичну і художньо-стильову специфіку, але разом із тим містить принципову філософсько-світоглядну і соціокультурну спільність з іншими. Формування модернізму, як закінченої художньо-естетичної системи і відповідного типу світогляду було підготовано такими його стадіями, як декаденство і авангардизм. Названі стадії і форми модернізму були своєрідним протестом, з одного боку, стосовно певних деструктивних тенденцій в буржуазному суспільстві, його духовному житті, а з другого боку - протестом відносно таких характерних для художньої культури пізнього капіталізму явищ, як епігонське повторювання канонізованих форм і стилей, вироблених реалізмом і романтизмом ХІХ віку; пасивне, поверхневе копіювання дійсності, заявлене натуралізмом; відмічений печаттю змістової й формальної руйнації академізм. Протестуючи проти таких тенденцій модернізм, одначе, виявляє намагання не до подолання їх, а до трагічно-хворобливої естетизації. Відчуваючи дисгармонію світу, відчуженість особистості, несвободу і нестабільність становища художника в світі капіталу, модернізм заперечує при цьому можливості попередніх (інших) культурних традицій не тільки протистояти силам руйнації, але й виражати своє відношення до них, навіть адекватно їх мистецьки відображати. Звідси різкий, а подекуди і войовничий антитрадиціоналізм модернізм, підкреслений естетичний антинормативізм, що нерідко набуває бунтарсько-епатуючого і екстравагантно-декларативного характеру. Стильове новаторство стає самоціллю.

Статьи по теме:

Классический период
В истории древнегреческой литературы выделяют замечательную веху – классический или аттический период, охватывающий V-IV вв. до н.э Аттический он называется потому, что центром культурной, художественной жизни Эллады стала маленькая прови ...

Дидактический эпос Гесиода
Эпос Гесиода по содержанию, характеру, направленности отличен от гомеровского. Его называют дидактическим, т.е. поучительным. Он ставил целью в наглядной стихотворной форме донести определенные воззрения, преподать мораль. Поэма Гесиода ...

Чеканка
Чеканка – 1) получение рельефных изображений на листовом металле; выполняется ударами особым молотком по чеканам. Такая чеканка, являющаяся одним из древнейших видов художеств, обработки металла, ведется по поверхности металлического лист ...